Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Ох, братаны, у меня тут история для вас! Сидим мы с Жориком на скамейке в нашем родном районе, и разговорились про закладки. Ничего такого, просто обмениваемся опытом, да и составляем планы на будущее. И тут мне Жорик говорит: "Смотри, братишка, у меня есть одна схемка, как нам купить бутират, и покатать весь мир!"
Я заинтересовался, конечно, ведь кому не хочется оказаться где-нибудь на Бали, да еще и с бутиратом в кармане. Хоть и наркотик это седативный, но нам-то не нужно успокаиваться, а наоборот - развлекаться!
Так вот, Жорик достает из кармана фольгу и говорит: "Смотри, у нас в районе один тип, он занимается этим бизнесом, у него всегда качественный товар. Надо только с ним связаться". Я сразу подумал: "Короче, Жорик, нам нужно найти этого легавого и сделать его знакомым".
Мы провели небольшое расследование и обнаружили, что этот парень обычно зависает в одном подворотне. Немного побрели по району и вот увидели его. Надо сказать, что чувак оказался не из простых, сразу побеседовать с ним не получилось. Но Жорик настойчивый, он подходит к нему, и говорит ему: "Эй, налей марочки, а мы заплатим хорошо!"
Чувак оказался не против и подошел к нам. Все прошло гладко, наши деньги попали в правильные руки, а взамен мы получили кучу бутирата. "Теперь надо покупать билеты на Бали", - сказал я. Жорик только подтвердил мои слова, и мы отправились на поиски дешевых билетов.
Где-то полдня провозились, пока не нашли нормальный вариант. Но нам-то не страшно, ведь мы теперь можем использовать эту дорогу - линию из наркотика, чтобы расслабиться и чиллить. На обратном пути, мы зашли в магазин, чтобы купить еще одну марочку - LSD-25. Ну, вы понимаете, что значит "жечь" на Бали с этими штуками, правда?
Наконец-то, мы прилетели на Бали. Открыли свои рюкзаки, и увидели там весь наш кайф - бутират и LSD-25. Не могу описать насколько весело было куражиться под пальмами и наблюдать за закатом, наслаждаясь эффектом наркотиков. Каждый день мы проводили на пляже, вечеринках и иногда даже просто лежали и любовались окружающей красотой.
Вот такая история, братаны! Мы решили с Жориком сделать себе небольшой отпуск и выплеснуть всю свою энергию на Бали после тяжелых будней. Некоторые люди боятся таких жизненных ситуаций, но нам это нравится. Мы не променяем свободу и возможность оторваться на полную катушку ни на что другое.
Хочу сказать, что все таки нужно быть осторожными и знать меру. Никому из нас не хочется лежать в какой-нибудь больнице с передозом. В итоге, мы нашли тот самый баланс между релаксацией и ответственностью. Будьте аккуратны и умейте наслаждаться жизнью!
В итоге, братаны, я и Жорик сделали свою мечту реальностью. Кто-то может считать, что мы совершили глупость, но для нас это был настоящий кайф. И пусть у нас были свои трудности и опасности на этом пути, мы не пожалели ни на секунду. У нас есть незабываемые воспоминания и знания, что где-то в мире есть место, где мы смогли на время отвлечься от реальности и просто наслаждаться чиллом.
Всегда помните, что жизнь одна, и мечты нужно смело преследовать.